Антитіла до ядерних антигенів (ANA) – це гетерогенна група аутоантитіл, спрямованих проти компонентів власних ядер. Вони виявляються у крові пацієнтів з різноманітними аутоімунними захворюваннями, такими як системні захворювання сполучної тканини, аутоімунний панкреатит та первинний біліарний цироз, а також з деякими злоякісними новоутвореннями. Дослідження ANA використовується як скринінг аутоімунних захворювань у пацієнта з клінічними ознаками аутоімунного процесу (тривала лихоманка неясного генезу, суглобовий синдром, шкірні висипання, слабкість та ін.). Такі пацієнти при позитивному результаті аналізу потребують подальшого лабораторного обстеження, що включає більш специфічні для кожного аутоімунного захворювання тести (наприклад, анти-Scl-70 при підозрі на системну склеродермію, антитіла до мітохондрії при підозрі на первинний біліарний цироз). Слід зазначити, що негативний результат дослідження ANA не виключає аутоімунного захворювання.
ANA найбільш характерні для пацієнтів із системним червоним вовчаком (СЧВ). Вони виявляються у 98 % хворих на неї, що дозволяє вважати це дослідження основним тестом для діагностики ВКВ. Висока чутливість ANA щодо СЧВ означає, що повторні негативні результати роблять діагноз “СЧВ” сумнівним. У цьому відсутність ANA повністю виключає захворювання. У невеликої частини хворих на ANA відсутні на момент появи симптомів СЧВ, але виникають протягом першого року хвороби. У 2 % хворих антитіла до ядерних антигенів не виявляються ніколи. При негативному результаті аналізу у пацієнта із симптомами СЧВ доцільно провести більш специфічні для СЧВ лабораторні тести, насамперед на антитіла до дволанцюжкової ДНК (анти-dsDNA). Виявлення анти-dsDNA у пацієнта з клінічними ознаками СЧВ трактується на користь діагнозу “СЧВ” навіть за відсутності ANA.
ANA виявляються у 3-5 % здорових людей (у групі пацієнтів віком від 65 років ця цифра може досягати 10-37 %). Позитивний результат у пацієнта без симптомів аутоімунного процесу необхідно інтерпретувати з урахуванням додаткових анамнестичних, клінічних та лабораторних даних.
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
Прийом їжі:
кров для виконання лабораторних досліджень рекомендується здавати вранці натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування;
незадовго до взяття крові випити 1-2 склянки звичайної негазованої води.
Лікарські препарати:
за погодженням з лікуючим лікарем відмовитися від прийому лікарських препаратів, біологічно активних добавок, що містять біотин (вітамін Н, вітамін В7) не менше ніж за добу до здачі аналізів;
при здачі аналізів на тлі прийому лікарських препаратів і біологічно активних добавок обов'язково повідомити адміністратора.
Фізичні навантаження і емоційний стан:
не займатися спортом;
виключити підвищені емоційні навантаження;
за кілька хвилин перед взяттям крові прийняти зручне положення (сісти), розслабитися, заспокоїтися.
Алкоголь і куріння:
утриматися від вживання алкоголю протягом 72 годин до здачі аналізу;
не курити як мінімум за 30 хвилин до взяття крові.
Фізіологічний стан жінки:
уточнити оптимальні дні менструального циклу (або термін вагітності) для здачі крові на фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), прогестерон, естрадіол, андростендіон, 17-гідроксіпрогестерон, пролактин, а також на специфічні маркери: ингибин В і антімюллеровскій гормон;
необхідно вірно вказати фазу менструального циклу або термін вагітності.
Час доби:
деякі тести рекомендується здавати строго в певний час доби. У разі проведення моніторингу лабораторного показника повторна його здача повинна відбуватися в один і той же час.
Діагностичні процедури
не рекомендується здавати кров після рентгенографії, КТ, МРТ, фізіотерапевтичних процедур і інструментальних обстежень.
