Антитіла до гліадину IgG

Антитіла до гліадину відносяться до імуноглобулінів класу A і G. Дослідження антитіл IgG до гліадину загалом характеризується меншою чутливістю та специфічністю, ніж дослідження IgA-антитіл. Однак, як правило, лабораторна діагностика глютенової ентеропатії включає аналіз на обидва класи імуноглобулінів. Комбінація двох досліджень підвищує ймовірність виявити антитіла в сироватці пацієнта, який дійсно страждає на глютенову ентеропатію. Крім того, тест на IgG-антитіла виявляється особливо корисним при поєднанні глютенової ентеропатії та спадкового дефіциту імуноглобуліну А, яке спостерігається у 2-3 % випадків целіакії. Визначення лише IgA-антитіл у таких пацієнтів призведе до помилково-негативного результату. З цієї причини аналіз на IgG-антитіла до глиадину рекомендується доповнювати вимірюванням концентрації сумарного імуноглобуліну А.

Важливо відзначити, що діагностика глютенової ентеропатії – це комплексна оцінка імунологічних відхилень, клінічних ознак, ефекту безглютенової дієти та даних гістологічного дослідження. Позитивний результат цього аналізу не трактується на користь целіакії за відсутності симптомів та інших маркерів захворювання. З іншого боку, негативний результат виключає наявності целіакії.

При дотриманні суворої безглютенової дієти титр IgG-антитіл до гліадин значно знижується, що дозволяє використовувати цей лабораторний маркер для контролю лікування захворювання та об’єктивної оцінки прихильності пацієнта до призначеного режиму харчування. З цієї причини кров на дослідження краще здавати до призначення безглютенової дієти.

Основна мета аналізу – виявити пацієнтів, які підлягають в подальшому ендоскопії та біопсії тонкої кишки. Оскільки ендоскопія – це інвазивне дослідження, пов’язане з певними ризиками, останнім часом деякими клініцистами пропонується замінити цей етап діагностики всебічним та повноцінним лабораторним скринінгом глютенової ентеропатії. До нього, крім IgG-антитіл до гліадину, також входять IgA-антитіла до гліадину, антитіла до тканинної трансглутамінази (IgA та IgG) та антитіла до ендомізії.

Антигліадинові антитіла не є строго специфічними для глютенової ентеропатії. IgG-антитіла зустрічаються при синдромі подразненого кишечника, диспепсії, первинному біліарному цирозі, аутоімунному гепатиті, неспецифічному виразковому коліті та хворобі Крона, саркоїдозі, а також герпетиформному дерматиті Дюрінга, екземі.