Паразитарний пакет № 20 (антитіла до токсокарів, аскарид, лямблій, хелікобактеру)

До специфічних тестів для діагностики гельмінтозів та паразитозів відносяться серологічні тести та аналіз на ентеробіоз.
Toxocara, IgG, титр – кількісне визначення специфічних антитіл IgG до збудника токсокарозу (Тохосаra canis). Серологічні тести мають досить високу чутливість (78 %) і специфічність (92 %) і можуть бути хорошим доповненням або навіть альтернативою “золотому стандарту” діагностики даного захворювання – мікроскопічного дослідження біопсії тканини, що містить личинки гельмінта (часта локалізація – печінка і легені), враховуючи , що багато пацієнтів з токсокарозом – маленькі діти.
Ascaris lumbricoides, IgG – визначення специфічних антитіл IgG до збудника аскаридозу. Аскаридоз – це найпоширеніший гельмінтоз людини. Серологічні тести є додатковим способом діагностики аскаридозу (головний тест – виявлення дорослих особин у сфері рота та ануса, а також аналіз калу на яйця гельмінта).
Giardia lamblia, антитіла – визначення специфічних антитіл до збудника лямбліозу. Серологічні дослідження є додатковим методом діагностики лямбліозу (основний тест – аналіз калу на цисти паразита). Серологічний тест стає негативним через рік після перенесеної інфекції. Також може бути використаний тест на антиген G. lamblia у калі.
Інфікування H. pylori супроводжується розвитком місцевої та системної імунної відповіді. Після транзиторного збільшенням титру імуноглобулінів класу М (IgM) слідує тривале і значне наростання IgG-, і навіть IgA-антитіл у сироватці крові. Визначення концентрації імуноглобулінів (серологічне дослідження) застосовують у діагностиці хелікобактеріозу. IgG виявляються у 95-100 % випадків інфікування H. pylori, IgA – у 68-80 %, а IgM – лише у 15-20 %. Тому для підтвердження інфікування H. pylori визначають концентрацію IgG у сироватці крові. Цей аналіз має низку переваг перед іншими лабораторними методами виявлення хелікобактера.