Загальна інформація про дослідження
Вірусний гепатит B (HBV) є інфекційним захворюванням, яке є причиною серйозних уражень печінки. Найчастіше гепатит B переходить в хронічну форму, його перебіг стає затяжним і провокує виникнення цирозу і раку печінки.
Збудником гепатиту B є ДНКвмісний вірус сімейства Hepadnaviridae. Даний вид дуже стійкий до впливу багатьох хімічних і фізичних чинників – наприклад, навіть в результаті багатогодинного кип’ятіння вірусні частинки залишаються живими і активними. Існує ряд спеціальних способів інактивувати вірус – це автоклавування, сухожарова стерилізація і обробка спеціальними дезінфектантами.
Особливістю вірусу гепатиту B є також те, що він надходить безпосередньо в кров і на всьому протязі хвороби циркулює в ній. У деяких пацієнтів вірус в крові зберігається на все життя. З цієї причини джерелом зараження можуть стати не тільки ті, хто хворий на гепатит в його гострій формі, але також і ті, хто вже переніс дане захворювання, або ж здорові люди, які є проте носіями вірусу.
Зараження гепатитом B відбувається саме через кров, причому кількість інфікованої крові може бути абсолютно мізерною, невидимою оку. Зараження відбувається в момент потрапляння інфікованої крові в кров здорової людини, зазвичай через пошкоджені шкірні покриви (проколи, рани) або слизові оболонки.
Виявлення в крові HBsAg дозволяє підтвердити зараження вірусом гепатиту B на максимально ранніх етапах – в інкубаційний період захворювання, до стадії підвищення рівня ферментів в крові. HBsAg – це поверхневий білок, що міститься в оболонці вірусу гепатиту B. В ураженій вірусом клітині відбувається раскоордінованний процес синтезу компонентів клітини, в тому числі і оболонкових структур – утворення оболонкових білків зростає. Тому маркер HBsAg з’являється в крові ще до клінічних проявів захворювання, його вміст у крові заражених пацієнтів досягає високих значень. У разі гострої форми захворювання маркер присутній в крові ще 5 – 6 місяців, після чого повністю зникає. У разі виявлення HBsAg довше півроку після початку хвороби можна судити про перехід захворювання в хронічну форму.
При гострому гепатиті, незалежно від його етіології, активність АЛТ підвищується у всіх хворих. При цьому рівень АЛТ підвищується за 10 – 15 днів до появи жовтяниці при вірусному гепатиті А, і на багато тижнів – при вірусному гепатиті В. При типовому перебігу гострого вірусного гепатиту активність АЛТ досягає максимуму на 2 – 3-му тижні захворювання. При сприятливому його перебігу рівень АЛТ нормалізується через 30 – 40 діб. Зазвичай при гострому вірусному гепатиті рівень активності АЛТ коливається від 500 до 3000 МО/л.
Повторне та прогресуюче підвищення активності АЛТ свідчить про новий некроз клітин печінки або рецидив хвороби. Подовження періоду підвищеної активності АЛТ часто є несприятливою ознакою, так як може свідчити про перехід гострого гепатиту в хронічний.