Щитоподібна залоза є найбільшою ендокринної залозою в організмі людини. У ній синтезуються специфічні гормони, які регулюють різноманітні метаболічні процеси. Комплекс досліджень, які оцінюють стан щитоподібної залози, її функцію, дозволяє діагностувати ряд захворювань. До них відносяться захворювання, що супроводжуються гіпо- або гіперфункцією залози, доброякісні та злоякісні пухлинні процеси, аутоімунні захворювання.
До основних гормонів щитоподібної залози відносяться тиреоїднігормони: трийодтиронін (Т3) і тироксин (Т4). Їх синтез контролюється по “системі зворотного зв’язку” тиреотропним гормоном (ТТГ) гіпофіза. При цьому збільшуються розміри і кількість фолікулів в щитоподібній залозі. У клітинах залози обидва гормони (Т3 і Т4) пов’язані з білком тиреоглобуліном і неактивні. В циркулюючій крові вони можуть перебувати як у зв’язаному, так і у вільному стані. Трийодтиронин і тироксин беруть участь в процесах синтезу білка, ліполізу, біологічного окислення, збільшення споживання тканинами кисню, стимулюють глюконеогенез і глікогеноліз (що призводить до підвищення концентрації глюкози в крові), моторну функцію кишечника, підсилюють катаболізм і виведення з жовчю холестерину, диференціювання розвитку тканин (кісткової і нервової).
Рівень секреції тиреоїдних гормонів контролюється гіпоталамо-гіпофізарної системою через виділення тиреотропного гормону (ТТГ) і залежить від надходження йоду в організм із зовнішнього середовища.
Велика частина циркулюючого в крові трийодтироніну пов’язана з тироксинзв’язуючим глобуліном, тироксинзв’язуючим преальбуміном і альбуміном плазми. Вільна, біологічно активна фракція гормону становить менше 1 % і взаємодіє з тканинами і органами – мішенями. Визначення рівня тироксину є основним діагностичним параметром для оцінки функціонального стану щитовидної залози. Близько 0,02 – 0,05 % гормону циркулює в крові в не пов’язаному з білками стані і визначає його біологічну активність.
Дослідження рівня даних показників має важливе діагностичне значення при гіпер- і гіпотиреозі, при підозрі на захворювання щитоподібної залози і контролі застосовуваної терапії, при пухлинах гіпофіза, у вагітних жінок, в тому числі при пошуку причин безпліддя. До основних захворювань щитоподібної залози відносяться дифузний токсичний зоб (Базедова хвороба), хвороба Грейвса, токсична аденома, токсичний багатовузловий зоб, різні форми тиреоїдитів, аутоімунний тиреоїдит Хашимото, рак щитоподібної залози та ін.
У МЦ «ПРОТОС» визначення концентрації гормонів щитовидної залози проводиться за допомогою сучасного лабораторного обладнання – автоматичного імунохімічного електрохемілюмінесцентного аналізатора Сobas e 411.
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
Прийом їжі:
кров для виконання лабораторних досліджень рекомендується здавати вранці натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування;
незадовго до взяття крові випити 1-2 склянки звичайної негазованої води.
Лікарські препарати:
за погодженням з лікуючим лікарем відмовитися від прийому лікарських препаратів, біологічно активних добавок, що містять біотин (вітамін Н, вітамін В7) не менше ніж за добу до здачі аналізів;
при здачі аналізів на тлі прийому лікарських препаратів і біологічно активних добавок обов'язково повідомити адміністратора.
Фізичні навантаження і емоційний стан:
не займатися спортом;
виключити підвищені емоційні навантаження;
за кілька хвилин перед взяттям крові прийняти зручне положення (сісти), розслабитися, заспокоїтися.
Алкоголь і куріння:
утриматися від вживання алкоголю протягом 72 годин до здачі аналізу;
не курити як мінімум за 30 хвилин до взяття крові.
Фізіологічний стан жінки:
уточнити оптимальні дні менструального циклу (або термін вагітності) для здачі крові на фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), прогестерон, естрадіол, андростендіон, 17-гідроксіпрогестерон, пролактин, а також на специфічні маркери: ингибин В і антімюллеровскій гормон;
необхідно вірно вказати фазу менструального циклу або термін вагітності.
Час доби:
деякі тести рекомендується здавати строго в певний час доби. У разі проведення моніторингу лабораторного показника повторна його здача повинна відбуватися в один і той же час.
Діагностичні процедури
не рекомендується здавати кров після рентгенографії, КТ, МРТ, фізіотерапевтичних процедур і інструментальних обстежень.
