Онлайн запис

Вірус Епштейна-Барр, антитіла IgМ до капсидного антигену VCA

Загальна інформація про дослідження

Вірус Епштейна – Барр відноситься до вірусів герпесу людини 4-ї групи. Він схильний вражати В-лімфоцити і викликає у людини гостре захворювання – інфекційний мононуклеоз. Вірус Епштейна – Барр пов’язаний також з розвитком назофарингеальної карциноми, лімфоми Беркітта, хвороби Ходжкіна, волосистої лейкоплакії і В-клітинної лімфоми.
Вірус поширений по всьому світу. У деяких країнах до 95 % населення у віці 40 років були раніше інфіковані вірусом Епштейна – Барр та мають антитіла. Зараження відбувається при передачі інфекції зі слиною. Піки захворюваності відзначаються в ранньому дитячому віці, а також в підлітковому періоді.
Вірус, потрапляючи через епітелій рота, горла і слинних залоз в кровотік, проникає в В-лімфоцити, стимулюючи їх розмноження. Внаслідок цього збільшуються мигдалики, лімфатичні вузли, селезінка. При нормальному клітинному імунітеті інфіковані В-лімфоцити і вірус видаляються з крові і симптоми захворювання поступово зникають. Вірус Епштейна – Барр, як і інші герпес-віруси, здатний переходити в латентну інфекцію. Його генетичний матеріал може зберігатися в невеликій кількості В-лімфоцитів і здатний до безсимптомної реактивації. При дефектах клітинного імунітету, ВІЛ-інфекції, терапії імуносупресорами вірус Епштейна – Барр може призвести до онкологічних захворювань (наприклад, В-клітинної лімфоми, назофарингеальної карциноми).
У багатьох випадках первинна інфекція протікає безсимптомно або з помірним фарингітом і тонзилітом. Клінічна картина інфекційного мононуклеозу проявляється у 35 – 50 % інфікованих.
Інкубаційний період захворювання складає 4 – 6 тижнів. У продромальний період інфекція проявляється болями в м’язах, швидкою стомлюваністю, загальним нездужанням. Потім до них приєднується лихоманка, біль в горлі, збільшення лімфатичних вузлів, селезінки і іноді печінки. У деяких випадках з’являється висип на руках і тулубі. Симптоми зберігаються 2 – 4 тижні.
З початком періоду клінічних проявів в крові виявляються атипові мононуклеари (> 10 % лімфоцитів) і показники порушення функції печінки.
Основними антигенами вірусу Епштейна – Барр, до яких визначаються антитіла, є антиген вірусного капсида (VCA), ранній антиген (ЕA) і ядерний антиген (EBNA).
Антитіла класу IgM до капсидного білку з’являються першими, ще до клінічних проявів захворювання, і зникають через 4 – 6 тижнів після одужання. Вони є високоспеціфічними показниками гострого періоду інфекційного мононуклеозу. Відсутність даних антитіл при симптомах, характерних для інфекційного мононуклеозу, вказує на іншу етіологію захворювання. В такому випадку пацієнту слід перевіритися на цитомегаловірус, вірус герпесу 6-го типу, ВІЛ та Toxoplasma gondii.
Діагноз “інфекційний мононуклеоз” ставлять, грунтуючись на клінічних даних, виявленні атипових мононуклеарів в крові і позитивних результатах тесту на IgМ.

Як необхідно підготуватися до даного аналізу?

Код: 611

Вартість: 190 грн
Термін виконання:

Разом: 190 грн
Результати лабороторного дослідження не є діагнозом і вимагають консультації суміжних фахівців Звертайтеся до фахівців Протос

    Зв'язатися з нами
    Надішліть нам листа і ми зв'яжемося з Вами найближчим часом
    Повідомлення
    Записатися на аналіз