Онлайн запис

Токсокароз, антитіла IgG

Загальна інформація про дослідження

Токсокароз – поширене в усьому світі паразитарне захворювання, яке вражає різні органи, включаючи очі. Основним господарем (джерелом інвазії) є домашні та дикі тварини сімейства псових (собаки, вовки, лисиці тощо), інфіковані T. canis. В їхньому організмі відбувається остаточне дозрівання паразита до дорослих особин, які локалізуються в тонкому кишечнику і продукують яйця, що виділяються в довкілля з фекаліями. При попаданні в ґрунт яйця гельмінтів тривалий час зберігають життєздатність та інвазивність. Людина заражається при ковтанні яєць T. Canis, що містяться в ґрунті, на шерсті тварин, а також вживаючи в їжу недостатньо оброблені продукти харчування. Потрапляючи всередину, личинки паразита починають виходити з яєць у проксимальному відділі тонкої кишки. Потім вони мігрують через слизову оболонку кишечника в кровоносну систему і через ворітну вену потрапляють у печінку, де частково осідають. Інші личинки, що пройшли через печінку, потрапляють через мале коло кровообігу в легені, де теж частково осідають.
Личинки токсокар, що пройшли через легені, через велике коло кровообігу поширюються по всьому організму, осідаючи у різних органах. Потрапили в тканини органів личинки гельмінта не зазнають подальшого нормального розвитку і, зрештою, там і гинуть, інкапсулюючись і утворюючи гранульоми.
Мігруючи по організму, личинки надають на нього різний вплив: травмують кровоносні судини, викликаючи кровотечі та некроз. Важливе значення мають екскреторно-секреторні антигени личинок, які мають сенсибілізуючу дію на організм.
Тяжкість клінічних проявів захворювання пов’язана не тільки з чисельністю паразитів, але і з рівнем алергічної чутливості організму. При токсокарозі найчастіше уражаються печінка, легені, центральна нервова система, у тому числі очі, нирки та скелетні м’язи.
Токсокароз може протікати у різних формах, часто безсимптомно. Клінічно розрізняють 2 форми: вісцеральний синдром – “синдром личинки, що блукає” – і очний токсокароз.
Основні симптоми інфікування T. canis: лихоманка, лімфоаденопатія, загальне нездужання, висипання на шкірі, шлунково-кишкові розлади, при масивних інвазіях – болі в правому підребер’ї, збільшення печінки і селезінки, ознаки ураження легень. Для очної форми токсокарозу характерне ураження одного ока у вигляді зниження гостроти зору, гранульоми сітківки, увеїту, ендофтальміту, невриту зорового нерва, кератиту або наявності мігруючих личинок у склоподібному тілі. Хоча основні прояви захворювання залежить від уражених органів, найбільш характерним лабораторним показником є ​​еозинофілія периферичної крові.
У пацієнтів із зниженим імунітетом при масивній інвазії токсокарами можливі тяжкі ускладнення.
Діагноз “токсокароз” ставлять на підставі клінічної картини, еозинофілії, даних епідеміологічного анамнезу та результатів серологічного дослідження.
Коли відбувається контакт людини з Toxocara canis, його імунна система реагує, виробляючи антитіла IgM та IgG.
Імуноглобуліни класу G до Toxocara у визначених кількостях з’являються у крові через 6-8 тижнів з моменту інфікування. Концентрація їх наростає і через 2-3 місяці досягає максимуму, зберігаючись на певному рівні протягом тривалого часу. Ступінь підвищення рівня антитіл у крові тісно пов’язана із тяжкістю захворювання.
Тест на антитіла класу IgG до Toxocara є основним методом виявлення токсокарозу у людини та застосовується для підтвердження діагнозу.

Як необхідно підготуватися до даного аналізу?

Код: 704

Вартість: 270 грн
Термін виконання:

Разом: 270 грн
Результати лабороторного дослідження не є діагнозом і вимагають консультації суміжних фахівців Звертайтеся до фахівців Протос

    Зв'язатися з нами
    Надішліть нам листа і ми зв'яжемося з Вами найближчим часом
    Повідомлення
    Записатися на аналіз