Загальна інформація про дослідження
Клінічний аналіз крові виконується для діагностики кількісних і якісних змін формених елементів – клітин крові: еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів. Їх зміни можуть бути обумовлені порушеннями процесу кровотворення, але частіше за все носять реактивний характер – відображають реакцію кровотворення на інші патологічні стани і захворювання. Тому клінічний аналіз крові є одним з найбільш поширених рутинних досліджень і використовується лікарями різних спеціальностей, йому відводиться провідна роль в первинному діагностичному пошуку.
Гемоглобін (HGB) – білок, основний компонент еритроцита, має спорідненість з киснем, завдяки чому забезпечується транспортна функція еритроцитів. Насичений киснем гемоглобін надає еритроцитам і крові в цілому червоний колір.
Гематокрит (HCT) – характеризує співвідношення обсягу еритроцитів і плазми. Це розрахунковий параметр – гематологічний аналізатор розраховує обсяг еритроцитів з їх кількості та середнього обсягу однієї клітини (MCV).
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?

Інтерпретація результату
Клінічний аналіз крові включає в себе порівняно велику кількість параметрів, які повинні інтерпретуватися в комплексі. Найчастіше за результатами аналізу крові визначають спектр досліджень, необхідних для уточнення причин виявлених в ньому змін.
Зміни еритроцитарних параметрів. Зниження рівня гемоглобіну та еритроцитів є лабораторними проявами анемії, а зміни еритроцитарних індексів характеризують її патогенетичний варіант і допомагають уточнити причини. Підвищення рівня еритроцитів і гемоглобіну може свідчити про мієлопроліферативні захворювання (істинна поліцитемія), але також зустрічається як компенсаторна реакція у активних курців, людей із захворюваннями органів дихання і при вадах серця.
