Вірус герпеса 3 типу (Variсella Zoster), антитіла IgМ

Вірус вітряної віспи (Varicella Zoster Virus, VZV) викликає у людини дві хвороби: вітряну віспу і оперізуючий лишай (оперізуючий герпес).
Вітряна віспа розвивається, коли вірус вперше потрапляє в організм людини. Зазвичай це трапляється в дитинстві (тому вітрянка традиційно вважається дитячою хворобою). При цьому у дорослих захворювання протікає важче, ніж у дітей.
Зараження відбувається при контакті з хворою людиною: вірус передається повітряно-крапельним шляхом. Інкубаційний період складає близько 2 тижнів (від 10 до 21 днів). Перші симптоми хвороби: підвищена температура і загальне нездужання. Через 1 – 2 дні з’являється висип. Незабаром пухирці підсихають, покриваються корочками і через 2 тижні зникають, частіше за все незалишаючи рубців.
Після перенесеної інфекції у людини розвивається довічний імунітет, тобто, на вітряну віспу не хворіють вдруге.
Вітряна віспа представляє певну небезпеку при вагітності. По-перше, вона є небезпечною для самої матері, по-друге, хвороба загрожує плоду.
Після того як вірус потрапляє в організм людини, він починає з ними боротися. Одна з реакцій – це вироблення антитіл (спеціальних білків імуноглобулінів). Існує кілька їх типів: IgG, IgM, IgA та ін.
Імуноглобуліни M (IgM) з’являються в крові першими (раніше, ніж антитіла інших типів). При цьому рівень IgM через деякий час знижується (паралельно збільшується вміст IgG). Тому, якщо з моменту зараження пройшов тривалий термін, антитіла IgM вже можуть не детектуватися. При виникненні оперізуючого лишаю рівень IgM знову зростає (і потім знову зменшується).
Таким чином, IgM найкраще підходять для діагностики недавнього зараження (тобто хвороби в гострій фазі).