Вірус герпеса 1 тип, антитіла IgМ

Вірус простого герпесу (ВПГ) – великий ДНКвмісний вірус, відмінною рисою якого є здатність встановлювати латентну інфекцію. Існує два типи вірусу, схожих за антигенним складом і вірулентними властивостями – ВПГ 1 типу і ВПГ 2 типу. ВПГ 1 типу частіше виявляється при герпетичному ураженні слизової оболонки ротової порожнини, шкіри губ і обличчя (орофаціальний герпес), а ВПГ 2 типу – при ураженні слизової оболонки і шкіри статевих органів (генітальний герпес). Останнім часом, однак, все частіше спостерігаються випадки генітального герпесу, викликані ВПГ 1 типу і, навпаки, випадки орофаціального герпесу, викликані ВПГ 2 типу.
Серологічні тести засновані на виявленні в крові антитіл до ВПГ. Через 9 – 10 днів після первинного інфікування в крові можуть бути визначені імуноглобуліни класу IgM. Ці “ранні антитіла” визначаються протягом 7 – 14 днів, а потім їх концентрація знижується до невизначеного рівня. У рідкісних випадках, однак, вони можуть визначатися до 6 тижнів після первинного інфікування. При рецидиві захворювання рівень IgM може дещо зростати, але не досягає такого високого титру, як при первинному зараженні. Через 21 – 28 днів після первинного інфікування в крові можуть бути визначені імуноглобуліни класу IgG. При первинному інфікуванні титр цих антитіл зазвичай нижче, ніж титр IgM. На відміну від IgM, антитіла IgG до ВПГ виявляються протягом усього подальшого життя. При рецидиві захворювання рівень IgG зростає, при цьому титр IgG при рецидив захворювання завжди вище, ніж при первинному інфікуванні. Таким чином, IgM є індикаторами первинного зараження, в той час як IgG – це маркери перенесеної в минулому герпетичної інфекції.