Уреаплазма (Ureaplasma SPP), кількісно (зішкріб, сеча). ПЛР

Назвою Ureaplasma species позначають два види мікроорганізмів – U. urealiticum і U. parvum, які мають різний ступінь патогенності. Їх можна відрізнити тільки при молекулярно-генетичному дослідженні. U. urealiticum асоційована з розвитком запальних захворювань сечостатевих органів, U. parvum з високою частотою виявляється в урогенітальному тракті клінічно здорових жінок.
Джерелом зараження є хворий на уреплазмену інфекцію або носій уреаплазм. Інфекція передається статевим, контактно-побутовим і вертикальним шляхом (від інфікованої матері до дитини під час вагітності або пологів). Інкубаційний період складає 2-5 тижнів.

Інфікування не завжди призводить до захворювання, а тільки за певних умов, наприклад при імунодефіцитах, супутніх інфекціях, порушеннях місцевих факторів захисту. Прояви інфекції зазвичай слабо виражені, вона може протікати безсимптомно (частіше у жінок). У чоловіків уреаплазми бувають причиною негонококкового уретриту, циститу, простатиту, запалення яєчок (орхіту) і їх придатків (епідидиміту).

Присутність уреаплазм можна визначити культуральним (посів на поживне середовище) або молекулярно-генетичним методом. Чутливість ПЛР при виявленні уреаплазм вище культурального методу і дозволяє швидко виявити генетичний матеріал як життєздатних, так і нежиттєздатних мікроорганізмів, дізнатися кількість і вид мікроорганізму. Залежно від виду уреаплазм (U. urealiticum або U. parvum), їх кількості в досліджуваному матеріалі, клінічної картини захворювання і ризику передачі інфекції плоду у вагітної жінки, а також наявності або відсутності супутніх інфекцій вирішується питання про тактику лікування пацієнта.