Трихінельоз, антитіла IgG

Trichinella (трихінели) – це рід паразитичних круглих хробаків. Декілька їх видів небезпечні для людини.
Трихінели паразитують на людині та на багатьох тваринах (свинях, ведмедях, щурах, лисицях та ін.). При цьому у м’язах інфікованої тварини присутні личинки трихінел (у вигляді цист). Якщо людина з’їсть таке м’ясо, то може заразитися трихінельозом. Як правило, найбільш небезпечна свинина та м’ясо диких тварин.
Щоб запобігти зараженню, необхідно ретельно готувати м’ясо. При температурі кипіння води, 100 ° C, трихінели гарантовано гинуть. Однак важливо стежити, щоб продукти прогрівалися повністю (зовні, і всередині).
Тварини також інфікуються, поїдаючи м’ясо. Тому трихінельоз переважно зустрічається у хижаків. Свині часто заражаються, контактуючи з пацюками.
Личинки трихінел у м’ясі оточені щільною капсулою, що називається циста. Коли цисти потрапляють у шлунок, під впливом шлункового соку їх оболонки розчиняються. Личинки звільняються, проникають у тонкий кишечник і через 1-2 дні перетворюються на дорослих статевозрілих хробаків.
Тяжкість захворювання залежить від кількості трихінел, які потрапили в організм людини. Часто якщо паразитів було небагато, проявляється мало симптомів.
Трихінельоз протікає у дві стадії. Для першої характерні ознаки кишкового розладу: помірний біль у животі, нудота, діарея. Вони з’являються у перші дні після зараження та зникають через 10 днів (або раніше). Саме в цей час у тонкому кишечнику починається розвиток личинок трихінел.
Симптоми другої стадії з’являються через 2-3 тижні після зараження та зберігаються кілька тижнів. У цей час личинки розносяться по всьому тілу, що порушує роботу судин та м’язів. Це може супроводжуватися м’язовими болями, підвищеною температурою, слабкістю, набряками (на обличчі, зокрема навколо очей), червоними цятками під нігтями або в очах.
Іноді трихінели ушкоджують серцевий м’яз, що викликає біль у серці, тахікардію. Порушення роботи нервової системи виникає у поодиноких випадках, при сильному зараженні.
З другого тижня після зараження у крові збільшується кількість еозинофілів (еозинофільних лейкоцитів) та підвищується концентрація ферментів м’язової тканини (креатинкінази, лактатдегідрогенази).
Після того, як трихінели потрапляють в організм людини, він починає з ними боротися. Один із способів боротьби – вироблення антитіл (спеціальних білків імуноглобулінів). Існує п’ять основних типів імуноглобулінів: IgG, IgM, IgE, IgA та IgD.
IgG присутні у крові у найбільшій кількості (порівняно з іншими типами імуноглобулінів). При трихінельозі IgG можна виявити в крові через 12-60 днів після зараження (чим сильніше зараження, тим раніше з’являються антитіла). Рівень IgG залишається високим довгий час (місяці та роки).