Загальна інформація про дослідження
Натрій – життєво важливий мікроелемент, який необхідний для передачі імпульсів в нервовій системі і м’язових скорочень. Іон натрію взаємодіє з іншими електролітами (калієм, хлором, карбонат-аніоном) і регулює водно-сольовий баланс організму. Разом вони забезпечують нормальну роботу нервових закінчень – передачу слабких електричних імпульсів і, як наслідок, скорочення м’язів.
Натрій присутній в усіх рідинах і тканинах організму, але в найбільшій концентрації – в крові і в позаклітинній рідині. Рівень позаклітинного натрію контролюється нирками.
Для людей джерело натрію – столова сіль. Більшість отримує добову норму цього елемента.
На всмоктування натрію в кишківнику впливають гастрин, секретин, холецистокінін, простагландини. Організм забирає частину натрію на свої потреби, а решта нирки виділяють, підтримуючи концентрацію електроліту в дуже вузькому діапазоні.
З усіх електролітів натрію в людському організмі найбільше. Він грає головну роль у розподілі рідини між позаклітинним і внутрішньоклітинним просторами. Крім того, він бере участь у передачі нервового імпульсу і скорочення серцевого м’яза. Без певної кількості натрію організм не здатний функціонувати, тому так важливо, щоб його рівень був стабільний і не зазнавав значних коливань.
Натрій виділяється нирками, а його концентрація регулюється гормоном альдостероном, синтезується в надниркових залозах. Іншими факторами, що підтримують натрій на постійному рівні, є активність ферменту карбоангідрази, дія гормонів з передньої долі гіпофіза, секреція ферменту реніну, АДГ, вазопресин.
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?

Інтерпретація результату
Причини підвищеного рівня натрію:
• зневоднення;
• синдром і хвороба Кушинга (надмірне вироблення кортикостероїдів, що підвищують вміст натрію в організмі);
• первинний і вторинний гіперальдостеронізм;
• кома;
• нецукровий діабет (недолік вироблення антидіуретичного гормону);
• трахеобронхіт.
Причини зниженого рівня натрію (найчастіше свідчить про надлишок рідини, ніж про дефіцит натрію):
• застійна серцева недостатність;
• надмірна втратою рідини;
• нефрит;
• непрохідність пілоричного відділу шлунка;
• мальабсорбція;
• діабетичний ацидоз;
• передозування лікарських препаратів, наприклад діуретиків;
• набряки;
• велике надходження рідини;
• гіпотиреоз;
• підвищене вироблення АДГ;
• недостатність надниркових залоз;
• опікова хвороба.
