Мікоплазма (Мycoplasma pneumoniaе), антитіла IgМ

Mycoplasma pneumoniae відносяться до класу мікоплазм, займаючи проміжне положення між вірусами, бактеріями і найпростішими. Паразитуючи на клітинних мембранах, вони викликають захворювання респіраторного тракту у дітей старше 4 років і дорослих.
Мікоплазмові пневмонії (іноді їх називають “атипові пневмонії”) складають до 15-20% від усіх випадків пневмонії. Іноді вони можуть приводити до цілих епідемій, особливо у дітей шкільного віку та в закритих групах населення, наприклад у військових. Джерелом інфекції є як хворі, так і носії. Зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом, інкубаційний період триває 2-3 тижні. Симптоми мікоплазменої інфекції бувають різними. У більшості випадків захворювання протікає в легкій формі і супроводжується кашлем, нежиттю, болем у горлі, що зберігаються протягом декількох тижнів. При поширенні інфекції на нижні дихальні шляхи виникають головні болі, інтоксикація, лихоманка, болі в м’язах. Найбільш важко переносять пневмонію маленькі діти, а також люди з ослабленою імунною системою, наприклад хворі на ВІЛ.
У відповідь на інфікування Mycoplasma pneumoniae імунна система виробляє специфічні імуноглобуліни: IgA, IgM та IgG.
Першими у відповідь на потрапляння бактерій в кров з’являються імуноглобуліни класу M. Їх рівень зростає протягом перших тижнів до максимуму, а потім починає поступово знижуватися. IgM зберігаються в крові до декількох місяців.

Виявлення імуноглобулінів класу М до Mycoplasma pneumoniae в крові свідчить про гострий період мікоплазменої інфекції.