Мікоплазма (Mycoplasma genitalium), якісно (зішкріб, сеча). ПЛР

Mycoplasma genitalium – є найбільш патогенним представником мікоплазм – мікроорганізмів, здатних паразитувати на мембрані сперматозоїдів і епітелію слизової оболонки сечостатевих органів. Основний шлях зараження цим видом мікоплазми – статевий, але можливий і вертикальний – від хворої матері до дитини під час вагітності або пологів. Джерело цієї поширеної статевої інфекції – хворий на мікоплазмоз або безсимптомний носій M. genitalium. Інкубаційний період складає 3-5 тижнів. Після інфікування M. genitalium симптоми інфекції частіше відсутні і з’являються, як правило, тільки при зниженні імунітету або при інфікуванні іншими патогенними мікроорганізмами (хламідіями, гонококами і т. п.).
У чоловіків інфекція, викликана мікоплазмою геніталіум, частіше протікає безсимптомно, при цьому розвивається уретрит. У жінок мікоплазма геніталіум може бути причиною запальних захворювань органів малого таза (уретриту, бартолініту, вульвовагініту, аднекситу, ендометриту). Для вагітних мікоплазмоз небезпечний викиднем, внутрішньоутробними інфекціями, хромосомними мутаціями у плода і кровотечами при пологах.
Крім того, M. genitalium часто є причиною безпліддя і сприяє розвитку аутоімунних реакцій. Мікоплазмозу часто супроводжують трихомонади, уреаплазми, гонококи, ВІЛ-інфекція, а також захворювання, викликані умовно-патогенною флорою.
Єдиним методом проведення аналізу на мікоплазму геніталіум є полімеразна ланцюгова реакція, яка дозволяє протягом доби виявити ДНК збудника в досліджуваному біоматеріалу. Її принцип заснований на багаторазовому збільшенні числа копій специфічної для даного збудника ділянки ДНК.