Особистий кабінетЗагальна інформація про дослідження
Клінічний аналіз крові виконується для діагностики кількісних і якісних змін формених елементів – клітин крові: еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів. Їх зміни можуть бути обумовлені порушеннями процесу кровотворення, але частіше за все носять реактивний характер – відображають реакцію кровотворення на інші патологічні стани і захворювання. Тому клінічний аналіз крові є одним з найбільш поширених рутинних досліджень і використовується лікарями різних спеціальностей, йому відводиться провідна роль в первинному діагностичному пошуку.
Лейкоцити (WBC, White Blood Cell) – гетерогенна популяція ядровмісних клітин крові, основною функцією яких є захист організму від чужорідних агентів. До лейкоцитів відносяться клітини гранулоцитарного (еозинофіли, базофіли, нейтрофіли), моноцитарного і лімфоїдного (Т- і В-лімфоцити) рядів. Сучасні аналізатори можуть диференціювати основні п’ять типів лейкоцитів, проте мікроскопія мазка як і раніше залишається найбільш точним методом оцінки лейкоцитарної популяції, так як дозволяє не тільки визначити кількість різних лейкоцитів, а й виявити зміни в їх морфології, а також виявити атипові клітини.
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
Інтерпретація результату
Клінічний аналіз крові включає в себе порівняно велику кількість параметрів, які повинні інтерпретуватися в комплексі. Найчастіше за результатами аналізу крові визначають спектр досліджень, необхідних для уточнення причин виявлених в ньому змін.
Зміни лейкоцитів. Лейкоцитоз вважається проявом інфекційно-запальних захворювань, при цьому характерна поява в мазку крові великої кількості молодих форм нейтрофілів - паличкоядерних і навіть метаміелоцитів (це називається зрушенням лейкоцитарної формули вліво). Але занадто високе підвищення рівня лейкоцитів може бути наслідком онкогематологічного захворювання - гострого або хронічного лейкозу. При цьому в мазку крові знаходять морфологічно змінені клітини, а також незрілі форми лейкоцитів (бласти), які в нормі не повинні виходити в периферичну кров. Лейкопенія може супроводжувати важкі інфекційні захворювання і характеризувати в цьому випадку виснаження лейкоцитарного паростка, бути наслідком пригнічення кістковомозкового кровотворення, наприклад, на тлі метастазів пухлини в кістковий мозок.
