ДНК кандиди (Candida: albicans, glabrata, krusei), типування. ПЛР

Кандидоз слизових – це інфекційно-запальний процес, викликаний дріжджоподібними грибами роду Candida, на слизових оболонках. Найбільше клінічне значення має кандидоз порожнини рота і генітальний кандидоз.

Дріжджоподібні гриби роду Candida (Candida spp.) вважаються представниками нормальної мікробіоти слизових організму людини. Дійсно, вони можуть бути виявлені приблизно у 60 % дорослих здорових людей в порожнині рота і у 12 % жінок в піхві. У нормі дріжджові гриби знаходяться в рівновазі з бактеріальними комменсалами слизових оболонок і не викликають ніяких запальних змін (“здорове носійство”). У деяких ситуаціях, проте, зростання дріжджових грибів посилюється, що супроводжується локальним інфекційно-запальним процесом – кандидозом, який також відомий під назвою “молочниця”.

Існує більше 150 видів кандид, деякі з них є патогенними для людини: С. albicans, C. tropicalis, C. pseudotropicalis, C. krusei, C. parakrusei, C. parapsilosis, C. guillermondi. Candida albicans – найбільш частий збудник захворювання.

Кандидоз слизових зустрічається дуже часто. Факторами ризику кандидозу порожнини рота є дитячий і літній вік, наявність важких захворювань з імунодефіцитом (особливо лейкозу, лімфоми, карциноматозу і ВІЛ), недостатня гігієна порожнини рота, синдром Шегрена, цукровий діабет та інші ендокринологічні захворювання, носіння зубних протезів, застосування інгаляційних і системних глюкокортикоїдів. Фактори ризику генітального кандидозу (вульвовагініту) менш зрозумілі, проте передбачається значення порушення балансу естрогенів і застосування антибіотиків.

Клінічна картина кандидозу слизових достатня характерна (наявність крошковатая нальотів білого кольору на тлі гіперемії при псевдомембранозній формі кандидозу), проте вона може нагадувати інші захворювання, в першу чергу лейкоплакію і червоний плоский лишай. Для диференціальної діагностики цих захворювань проводять лабораторні тести.

З урахуванням великої поширеності “здорового носійства” грибів роду Candida, у багатьох людей може бути визначене незначне зростання дріжджоподібних грибів. При відсутності будь-яких клінічних ознак кандидозу таке зростання не має ніякого клінічного значення. З іншого боку, велика кількість колоній дріжджових грибів (більше 104 КУО/мл) у пацієнта з мінімальними ознаками кандидозу або зовсім без них, але з факторами ризику цього захворювання, повинно насторожити лікаря і, можливо, буде вимагати призначення антимікотичних препаратів.

ПЛР-аналіз (полімеразна ланцюгова реакція) – сучасний метод діагностики, який заснований на виявленні в досліджуваному біологічному матеріалі характерних тільки для певного збудника унікальних послідовностей ДНК. У досліджуваному матеріалі знаходять специфічного ДНК збудника молочниці – різновидів грибка Candidа – C. albicans, C. glabrata, C. krusei, C. parapsilosis / C. tropicalis. Виявлення кандиди ПЛР-методом є найбільш об’єктивним і точним серед інших методів дослідження. Висока точність обов’язково покаже наявність грибка в організмі, однак це не означає, що саме він став причиною захворювання пацієнта.

З урахуванням того, що іноді кандидоз слизової (в першу чергу, порожнини рота) є симптомом більш серйозного захворювання, в деяких випадках можуть бути рекомендовані додаткові лабораторні тести, в тому числі аналіз на глюкозу в крові, визначення гормонів щитовидної, паращитовидної, статевих залоз і наднирників, аналіз на ВІЛ та імунологічні дослідження. Більш широке лабораторне обстеження також показано при наявності хронічного кандидозу шкіри і слизових. Слід зазначити, що генітальний кандидоз не відноситься до числа інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), тому при виявленні цього захворювання у пацієнта обстеження його статевих партнерів не показано.