Вірус гепатиту В (HBV), HbеAg, антитіла IgG

Вірусний гепатит B (HBV) є інфекційним захворюванням, яке є причиною серйозних уражень печінки. Найчастіше гепатит B переходить в хронічну форму, його перебіг стає затяжним і провокує виникнення цирозу і раку печінки.

Збудником гепатиту B є ДНКвмісний вірус сімейства Hepadnaviridae. Даний вид дуже стійкий до впливу багатьох хімічних і фізичних чинників – наприклад, навіть в результаті багатогодинного кип’ятіння вірусні частинки залишаються живими і активними. Існує ряд спеціальних способів інактивувати вірус – це автоклавування, сухожарова стерилізація і обробка спеціальними дезінфектантами.
Особливістю вірусу гепатиту B є також те, що він надходить безпосередньо в кров і на всьому протязі хвороби циркулює в ній. У деяких пацієнтів вірус в крові зберігається на все життя. З цієї причини джерелом зараження можуть стати не тільки ті, хто хворий на гепатит в його гострій формі, але також і ті, хто вже переніс дане захворювання, або ж здорові люди, які є проте носіями вірусу.

Зараження гепатитом B відбувається саме через кров, причому кількість інфікованої крові може бути абсолютно мізерною, невидимою оку. Зараження відбувається в момент потрапляння інфікованої крові в кров здорової людини, зазвичай через пошкоджені шкірні покриви (проколи, рани) або слизові оболонки.

Вірус гепатиту В має складну структуру. Основні антигени, що мають значення в лабораторній практиці: HBsAg (антиген оболонки вірусу), HBcAg і HBeAg (антигени, що знаходяться в ядрі вірусу). Виявлення HBeAg вказує на активне розмноження вірусу в організмі і високу інфекційність (заразність) його носія. Антитіла до HBeAg за сприятливого перебігу захворювання з’являються на 8 – 16-му тижні після інфікування і свідчать про завершення гострого періоду хвороби. Повне зникнення HВeAg і поява anti-HВe називається сероконверсією. Після цього хворий стає менш небезпечним для оточуючих, знижується заразність його біологічних рідин. Можлива також зворотна сероконверсія від anti-HВe до HВeAg – реактивація вірусу на тлі імуносупресії у пацієнта з хронічним гепатитом В. При лікуванні вірусного гепатиту В у HBeAg-позитивного пацієнта наявність антитіл до HBe-антигену свідчить про ефективність терапії. Сероконверсія при виражених морфологічних змінах в печінці (при розвитку цирозу) не покращує прогноз. Після перенесеного вірусного гепатиту В anti-HВe зберігаються в крові до 5 років, але зникають зазвичай раніше, ніж anti-HBs і anti-HBc.