Вірус гепатиту С, антитіла IgM + IgG (сумарні антитіла)

Вірус гепатиту С (ВГС) – РНКвмісний вірус із сімейства Flaviviridae, який вражає клітини печінки і викликає гепатит. Він здатний розмножуватися в клітинах крові (нейтрофілах, моноцитах і макрофагах, В-лімфоцитах) і асоційований з розвитком кріоглобулінемії, хвороби Шегрена і В-клітинних лімфопроліферативних захворювань. Серед усіх збудників вірусних гепатитів у ВГС найбільшу кількість варіацій, а завдяки високій мутаційної активності він здатний уникати захисні механізми імунної системи людини. Існує 6 генотипів ВГС, не виключена можливість інфікування людини одночасно декількома вірусами з різними генотипами. У 60 – 80 % випадків гостра інфекція переходить в хронічну.

HVC антитіла IgG – це антитіла, які з’являються при хронізації процесу, тому для визначення гострої фази ХВГС не використовуються. Своєї максимальної концентрації ці імуноглобуліни досягають до п’ятого-шостого місяця хвороби, а у людей, які тривало хворіють і не отримують лікування вони повинні визначатися протягом усього життя.