Особистий кабінетЗагальна інформація про дослідження
Активність запального процесу, ступінь фіброзу і стеатозу – це одні з найважливіших факторів, що визначають тактику лікування пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки. З огляду на, те що біопсія печінки – це складна і інвазивна процедура, результати якої не завжди виявляються точними, дослідники розробили нові, неінвазивні методи оцінки її стану. В даний час у Франції та інших країнах Європи, Канаді та США були схвалені до застосування і найбільш широко застосовуються 5 таких тестів:
• ФіброТест (FibroTest) – розрахунковий алгоритм, призначений для кількісної оцінки фіброзу;
• СтеатоТест (SteatoTest, СтеатоСкрін) – розрахунковий алгоритм, призначений для кількісної оцінки стеатоза;
• АктіТест (ActiTest) – розрахунковий алгоритм, призначений для кількісної оцінки некротично-запальної активності при вірусних гепатитах В і С, це єдиний з існуючих на сьогоднішній день методів неінвазивної оцінки некротично-запальної активності в печінці;
• НешТест (NashTest) – розрахунковий алгоритм для діагностики неалкогольного стеатогепатиту;
• ЕшТест (AshTest) – розрахунковий алгоритм для діагностики алкогольного стеатогепатиту.
ФіброТест використовується для оцінки фіброзу при наявності найбільш поширених хронічних захворювань печінки (вірусні гепатити В і С, неалкогольний стеатоз печінки, алкогольний стеатоз).
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
Інтерпретація результату
Важливо!
На результат може впливати:
• наявність гострого вірусного гепатиту (А і В), інфекційного мононуклеозу, гострого аутоімунного або медикаментозного гепатиту;
• синдром Жильбера з вираженою гіпербілірубінемією;
• прийом інгібіторів протеази (індинавір, атазанавір, ритонавір);
• прийом азатіоприну і рибавірину;
• наявність хронічного гемолізу (наприклад, у пацієнтів з протезом серцевого клапана);
• жовчнокам'яна хвороба з гострим холестазом;
• наявність гострого інфекційного захворювання дихальної системи або нирок.
