ДНК ентеровірусу, якісне визначення. ПЛР

Enterovirus – це група РНК-вірусів, що характеризуються нуклеокапсидом у формі ікосаедра і відсутністю оболонки. Вони відносяться до сімейства Picornaviridae, до якого також входять збудник вірусного гепатиту А та риновірус.
Рід Enterovirus об’єднує кілька десятків різних вірусів, що є збудниками цілого спектра захворювань людини: поліомієліту (Poliovirus), міокардиту та перикардиту (Сoxsackievirus В), вірусної пухирчатки порожнини рота та кінцівок, герпетичної ангіни, асептичного менінгіту та також найрідкісніших хвороб. Для всіх вірусів роду Enterovirus характерний подібний патогенез: попадання збудника в шлунково-кишковий тракт (фекально-оральний шлях передачі), реплікація в епітеліальних клітинах слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та гематогенне поширення з ураженням різних органів та тканин. Враховуючи ці особливості зараження, основними біологічними середовищами для виявлення Enterovirus є носоглотка, що відокремлюється, кал і ліквор. Як правило, гостра інфекція Enterovirus протікає безсимптомно або в доброякісній формі, а клінічна картина захворювання розвивається лише через деякий час після первинного зараження. Цю особливість слід враховувати під час вибору виду біоматеріалу, що спрямовується на аналіз.
Для виявлення збудника при підозрі на Enterovirus-асоційовану інфекцію застосовують серологічні тести, виділення вірусу у культурі клітин та молекулярну діагностику.
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) – це метод молекулярної діагностики, що дозволяє виявляти у біологічному матеріалі (наприклад, у калі) фрагменти генетичного матеріалу (РНК) збудника інфекції. Вона характеризується високою чутливістю та специфічністю, а також дозволяє отримати результат у більш короткий термін порівняно з більшістю інших аналізів, що робить її незамінним інструментом для своєчасної діагностики Enterovirus-асоційованих інфекцій.