Аутоантитіла до кардіоліпіну, IgG

Антитіла до кардіоліпіну – це аутоантитіла, що виробляються проти одного з фосфоліпідів мембрани мітохондрій – кардіоліпіну. Причому вони спрямовані не проти самого фосфоліпіду, а проти плазмового аполіпопротеїну (бета-2-глікопротеїну), асоційованого з кардіоліпіном. АКЛ відносяться до групи антифосфоліпідних антитіл, куди також входить вовчаковий антикоагулянт, антитіла до бета-2-глікопротеїну, протромбіну, протеїнів С і S і інших антигенів. Вони мають протромбогенний потенціал, а їх присутність в крові асоційована з венозними і артеріальними тромбозами і звичним невиношуванням вагітності – сукупність цих імунологічних та клінічних ознак називається антифосфоліпідним синдромом (АФС). Підтвердження діагнозу “АФС” засноване на виявленні в крові антифосфоліпідних антитіл. Частіше за інших з них вдається визначити АКС (від чого синдром також називається антикардіоліпіновий).