Аутоантитіла до двоспіральної ДНК, IgG

Антитіла до двоспіральної ДНК (ДСДНК) відносяться до групи антинуклеарних антитіл і спрямовані на рибозофосфатний скелет молекули ДНК. Вони є специфічним показником системного червоного вовчаку (СЧВ), та їх визначення входить до складу діагностичних критеріїв даного захворювання. Антитіла до дсДНК виявляються у 50-70 % хворих на СЧВ, корелюють з активністю захворювання, особливо з розвитком вовчакового нефриту, і можуть використовуватися для контролю за ефективністю терапії.

При визначенні даних антитіл методом твердофазного імуноферментного аналізу (ІФА) з використанням тестів першого покоління нерідко поряд з виявленням антитіл до дсДНК відзначається поява неспецифічних реакцій з одноланцюговою, денатурованою молекулою ДНК. Це призводить до отримання хибнопозитивних результатів та неправильної постановки діагнозу.

Діагностичні тести другого покоління дозволяють визначати антитіла комплексу дсДНК-нуклеосоми класу IgG. В цьому випадку ІФА-планшети сенсибілізовані позитивно-зарядженими гістоновими білками нуклеосом, що дозволяє зберегти вихідну структуру молекули дсДНК і знизити кількість хибнопозитивних результатів. Також використання визначення антитіл до дсДНК-нуклеосомального комплексу дозволяє зберегти діагностичну чутливість тесту (60-70 %) при зростанні діагностичної специфічності до 98 %. Зростання специфічності тесту свідчить про кращу зустрічальність антитіл дсДНК-нуклеосомного комплексу у хворих на СЧВ. Значно рідше вони відзначаються у хворих на інші аутоімунні системні захворювання сполучної тканини (синдромом Шегрена, змішаним захворюванням сполучної тканини).
Антитіла до комплексу дсДНК-нуклеосоми виявляються у разі розвитку важких форм гломерулонефриту при СЧВ. Відзначається висока залежність між наростанням титру антитіл, активністю захворювання та тяжкістю гломерулонефриту. Тому рекомендується регулярне вимірювання рівня антитіл кожні 3-6 місяців у разі легкого ступеня тяжкості СЧВ і через більш короткі інтервали при більш тяжких формах, відсутності контролю за хворобою, при доборі терапевтичного лікування на тлі вагітності або післяпологового періоду.