У рисі міститься кальцій, залізо, вітаміни групи В. Він складається з вуглеводів та відносно невеликої кількості білка. Білковий склад рисового зерна: глютеніни, глобуліни, альбуміни та проламіни. Крім широкого застосування в кулінарії, рис, а саме його оболонка, використовується в деяких виробничих процесах, таких як продукція очищеної альфа-целюлози та фурфуролу.
Рис не містить глютен, тому часто використовується для харчування дорослих та дітей з непереносимістю чи порушеннями засвоєння цієї речовини. Він вважається гіпоалергенним продуктом, але все ж таки містить потенційно алергенні речовини – більше 10 білків. У зв’язку з цим рис може викликати розвиток алергії, що супроводжується продукцією специфічних антитіл класу IgE. У цьому випадку розвивається стійка алергічна чутливість, реакція виникає при вживанні незначної кількості злаку. Виражена алергічна реакція можлива як у дорослих, так і у дітей – до 5 % немовлят не переносить рисову кашу. Також на дитину може впливати вживання рису його матір’ю, що годує – через грудне молоко. Також у дитини можлива реакція на пилок рису.
Чутливість до рису може бути придбаною у спадок або яка з’явилася протягом життя – часто вона виникає у людей, які працюють на виробництві або зберіганні цього злаку. Хоча причиною розвитку негативної реакції може бути не саме зерно, а речовини, що використовуються при обробці полів, де вирощувався рис, або при його зберіганні: інсектициди, гербіциди, добрива.
Сирий рис більш алергенний, ніж варений, хоча деякі алергени рису є термостабільними (наприклад, білки – переносники ліпідів) і зберігають алергенний потенціал навіть після обробки. У той же час рис вважається гіпоалергенним продуктом і входить до складу різних елімінаційних дієт (дієт, що призначаються при алергії та виключають деякі продукти).
Алергія до рису, як правило, проявляється порушенням функції травної системи (хейліт, гастрит, коліт, гастроентерит, синдром подразненої кишки), шкірними проявами (атопічний дерматит, кропив’янка, набряк Квінке) та рідше порушеннями функції дихальної системи (алергічний риніт, бронхіальна астма).
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
Прийом їжі:
кров для виконання лабораторних досліджень рекомендується здавати вранці натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування;
незадовго до взяття крові випити 1-2 склянки звичайної негазованої води.
Лікарські препарати:
за погодженням з лікуючим лікарем відмовитися від прийому лікарських препаратів, біологічно активних добавок, що містять біотин (вітамін Н, вітамін В7) не менше ніж за добу до здачі аналізів;
при здачі аналізів на тлі прийому лікарських препаратів і біологічно активних добавок обов'язково повідомити адміністратора.
Фізичні навантаження і емоційний стан:
не займатися спортом;
виключити підвищені емоційні навантаження;
за кілька хвилин перед взяттям крові прийняти зручне положення (сісти), розслабитися, заспокоїтися.
Алкоголь і куріння:
утриматися від вживання алкоголю протягом 72 годин до здачі аналізу;
не курити як мінімум за 30 хвилин до взяття крові.
Фізіологічний стан жінки:
уточнити оптимальні дні менструального циклу (або термін вагітності) для здачі крові на фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), прогестерон, естрадіол, андростендіон, 17-гідроксіпрогестерон, пролактин, а також на специфічні маркери: ингибин В і антімюллеровскій гормон;
необхідно вірно вказати фазу менструального циклу або термін вагітності.
Час доби:
деякі тести рекомендується здавати строго в певний час доби. У разі проведення моніторингу лабораторного показника повторна його здача повинна відбуватися в один і той же час.
Діагностичні процедури
не рекомендується здавати кров після рентгенографії, КТ, МРТ, фізіотерапевтичних процедур і інструментальних обстежень.
