• Головна
• Аналізи
• Інфекційні дослідження

ДНК мікобактерії туберкульозу, якісне визначення. ПЛР

Загальна інформація про дослідження

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, збудниками якого є аеробні мікобактерії (M. tuberculosis, M. bovis, M. africanus, M. microti), поширені в грунті, воді та у тварин. Mycobacterium tuberculosis – це вид мікобактерій, який викликає туберкульоз у людини в 92 % випадків.
M. tuberculosis передається повітряно-крапельним шляхом від хворих на туберкульоз в активній формі. У 90 % людей після первинного інфікування мікобактерії осідають в нижніх відділах легень і не призводять до розвитку захворювання, так як виробляється імунна відповідь, яка не допускає збільшення кількості бактерій. Однак в разі сильного ослаблення імунної системи туберкульозні палички починають активно розмножуватися і туберкульоз переходить з латентної форми в активну. Можливе ураження легенів, кісток, суглобів, сечостатевих органів, лімфатичної системи, шкіри, очей і нервової системи.

Для даного дослідження використовується тест-система, заснована на виявленні геномної ДНК збудника туберкульозу за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) в режимі реального часу (реал-тайм ПЛР). У сучасній діагностиці це один з найшвидших, універсальних і високочутливих методів.
Стандартні способи виявлення мікобактерій туберкульозу базуються на вирощуванні патогенних мікроорганізмів в живильному середовищі. Складнощі пов’язані з низькою швидкістю росту колоній Mycobacterium tuberculosis – необхідно очікувати до 1,5 місяців після взяття матеріалу.

Високою чутливістю і специфічністю володіють молекулярно-біологічні методи, засновані на детекції генетичного матеріалу мікобактерій туберкульозу. Їх найважливішою перевагою є висока швидкість отримання результату. Використання ПЛР реал-тайм дозволяє виявити збудник туберкульозу вже в день отримання клінічного зразка.
Бактеріемія (попадання в кров пацієнта мікобактерій) може виникати на ранніх стадіях туберкульозної інфекції, а також при розвитку генералізованого або позалегеневого туберкульозу. Вона небезпечна тим, що імунна відповідь на бактерії, викликає сепсис і септичний шок, який може призвести до смерті. Ризик розвитку генералізованого туберкульозу найбільш високий у пацієнтів з ВІЛ на пізніх стадіях, у тих, хто перервав протитуберкульозну терапію, а також у людей, які не звернулися вчасно за медичною допомогою при появі симптомів туберкульозу.
Діагностика туберкульозу у ВІЛ-інфікованих утруднена через імуносупресивний стан організму, що найчастіше проявляється в помилково негативних результатах туберкулінових реакцій та мікробіологічних тестів. У зв’язку з цим тестування на Mycobacterium tuberculosis методом ПЛР реал-тайм має велике значення.