Аскаридоз – це захворювання з групи гельмінтозів, яке викликають нематоди (круглі черв’яки) – аскариди. Аскаридоз характеризується паразитуванням статевозрілих гельмінтів в шлунково-кишковому тракті людини, супроводжується ураженням дихальних шляхів і алергічними реакціями.
Симптоми аскаридозу різноманітні і залежать від фази захворювання, а також від наявності ускладнень і типу перебігу хвороби. Малий обсяг інвазії (коли паразитів небагато) протікає зі стертою клінічною картиною або безсимптомно. Високий обсяг інвазії аскаридами обумовлює яскраву клінічну картину і гострий початок захворювання.
Для ранньої фази аскаридозу характерні слабкість, підвищення температури (до 38 градусів), болі в області живота, нудота, діарея. У зв’язку з великим навантаженням чужорідним білком виникають алергічні реакції – від кропив’янки (алергічної висипки на шкірі) до набряку Квінке (ангіоневротичного набряку, який проявляється набряком шкіри, слизових оболонок, підшкірно-жирової клітковини, може бути дуже небезпечний, якщо спостерігається перекриття дихальних шляхів).
При міграції личинок по дихальних шляхах з’являється кашель – сухий або з невеликою кількістю мокротиння, можливі напади задухи. При приєднанні бактеріальної інфекції може розвинутися пневмонія.
Для пізньої фази аскаридозу характерні нудота, діарея, болі в області живота.
ПЛР калу на аскариди – є одним з найбільш ефективних на сьогоднішній день методів діагностики аскаридозу. За допомогою ПЛР відбувається виявлення характерного тільки для аскариди фрагмента ДНК. Крім високої специфічності, даний тест має і високу чутливість.
Як необхідно підготуватися до даного аналізу?
Для збору і транспортування калу необхідно використовувати стерильний пластиковий контейнер з ложечкою. Контейнер може містити живильне середовище (пептони) або консервант, в залежності від типу дослідження.
виключити прийом проносних препаратів, введення ректальних свічок, масел, обмежити прийом медикаментів, що впливають на перистальтику кишечника (беладонна, пілокарпін і ін.), І препаратів, що впливають на забарвлення калу (залізо, вісмут, сірчанокислий барій) протягом 72 годин до збору калу;
дослідження проводити перед виконанням ректороманоскопии та інших діагностичних маніпуляцій в області кишечника і шлунка;
кал збирається після мимовільної дефекації в одноразовий пластиковий контейнер з герметичною кришкою і ложечкою-шпателем для відбору проби. Слід уникати домішок сечі, виділень статевих органів. Не слід проводити взяття зразка під час менструацій, при кровотечі з гемороїдальних вузлів, гематурії або після надмірного напруження під час дефекації;
виділення яєць гельмінтів, а також цист найпростіших з калом безпосередньо залежить від життєвого циклу паразитів. З цієї причини результати дослідження можуть виявитися негативними навіть в разі наявності зараження. Для найбільш достовірних результатів рекомендується триразове дослідження калу з інтервалом в 3-7 днів;
кал збирається в кількості не більше 1/3 об'єму контейнера. Доставити контейнер з калом необхідно протягом 2 годин з моменту збору біоматеріалу.
